brama

літо у картинках)

не таке насичене як зазвичай (через нову роботу і відсутність відпустки), але все одно було хороше літо) та й не все ж підряд фоткали на телефони)
і так, так багато мене) ну і трохи друзів) zuzichka та ін

люки і стріт-арт, які я так люблю фоткати у різних місцях світу, сюди не потрапили.

просто спогади, просто для себе самої

karpaty feet

число 1


Я не знаю що сказати цьому вересню
Наприклад що я його не чекала зовсім
І що літа не вистачило якщо зовсім чесно
І від весни маю фантомні болі досі

Кожен вересень наче нове тату чи пірсинг
Як зарубки на тілі чи кільця як в дерева
Та щойно в дерева починає банально опадати листя
інстаграм божеволіє у фейсбуку істерика

тому я не знаю що сказати ані вересню, ані навіть жовтню
нехай не сидить на лавці у парку нехай не чекає
я не прийду бо маю справи назовні
у часах не(д)оліта, в вік освоєння аеропортів і каменю

посидІмо ще трохи у залі очікування
може нас ще не викличуть, якщо дуже попросимо?
ви напевно помітили нема розділових знаків
я їх просто не хочу ставити між літом і осінню

1.09.2013 р
Київ




                        читати більше

brama

Что мешает нам быть объективными: 10 когнитивных искажений

brama

завела блог із непрофесійними фото Львова - ilovelviv

кому цікаво - http://ilovelviv.wordpress.com/
це архів моїх фоток, зроблених на смартфон чи просту мильницю, дзеркало фотоальбому "шматочки Львова" у фб

‪#‎Lviv‬ ‪#‎lwow‬ ‪#‎львов‬ ‪#‎львів






brama

20 найцікавіших блогів про міграцію

Я помітила, що в моїй френд-стрічці і серед персональних блогів, які читаю і які трапляються у фейсбуку, побільшало людей, які з тих чи інших причин виїхали, мігрували, тимчасово чи назавжди. Всі вони про щось пишуть, рефлексують, прагнуть розказати і показати. Коли почала «колекціонувати» такі щоденники, виявилось, що вони надзвичайно цікаві. І цікаві не пафосними роздумами про «рідну неньку і чужину» чи, навпаки, про захоплення новою країною. Цікаві практичними описами щоденного життя. Хтось описує побут американців чи бразилійців, хтось показує, куди подорожував, хтось розповідає про особливості адміністративної системи держави, освіту, дороги. Як здавати іспити на водійські права, яка їжа продається у супермаркетах, як відзначають різні свята, як воно – народжувати і ростити дітей в тій чи іншій країні, в які місця подорожують, якими є місцеві люди тощо. Тобто - пишуть просто про світ, який їх оточує.

Пропоную вашій увазі невеличку підбірку з 20 блогів українців за кордоном, яку я підготувала для сайту Навігатор

20 блогів українців за кордоном

brama

про молодість

Стою в неділю поруч із ст.м. Університет, чекаю своїх. Усі навколо святкові, усміхнені. Хто вербу купує, хто заходить-виходить до Ботсаду (там саме цвіте магнолієвий сад, краса неймовірна).
Повз мене проходить "пара" - молода дівчина і її старенький дідусь, якого вона веде під руку. Дідусь - інтелігентного вигляду, років під 90, із сивою красивою чуприною, у святковій білосніжній сорочці. Онука його - скромна симпатична дівчина, веде дідуся і з ним розмовляє. Проходять повз мене.

З розмови стає зрозуміло - ідуть комусь купувати квіти.

Онука: - А давай нарциссов купим? Они как раз свежие, хорошие.
Дідусь: - И правда, давай возьмем.

Проходять повз мене і зникають з поля зору. Через 5 хвилин повертаються, зупиняються.

Онука: - Я тут подумала, а может, купим еще цветов и Н. (називає жіноче ім"я)
Дідусь: - Да-да, было бы неплохо, давай купим букет. Только взять нужно не нарциссы. Ведь нельзя двум женщинам дарить одинаковые букеты. Иначе был бы я помоложе - получил бы по роже)

Обоє сміються, настрій чудовий, і ніякі 90 не перепона)
brama

злюка практикується ... я тобто

три консьєржки із чотирьох уже привітні, вітаються, питають як справи і як життя, що нового, без буркотіння відчиняють під"їзд уночі, коли приходжу пізно. просять купити кефірчику для них, коли виходжу в магазин. дружною командою (про яку жодна з них так і не здогадується) дізнаЮться для мене, які квартири у будинку здаються, з яких виїхали чи в які в"їжджають.

терпіння, друзі, мої, терпіння і добре слово. така елементарна річ як усміхнене "доброго ранку" чи "доброго вечора", які часом доводилось із себе витискати, незважаючи на спроби на мене нагавкати, - це дає свої плоди. буду ці плоди і надалі вирощувати. можливо, тоді і четверта набурмосена і трішки зла (або прсто дуже сумна та інтровертна) консьєржка скаже мені колись "доброго вечора! ну, як там у тебе справи?"

images (8)